Ментальна карта — це зручно, корисно, цікаво!

Карти пам’яті (англ. Mind map) — спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем.
Карти пам’яті використовуються для створення, візуалізації, структуризації і класифікації ідей, а також як засіб для навчання, організації, вирішення завдань, ухвалення рішень.
Карта пам’яті реалізується у вигляді діаграми, на якій зображені слова, ідеї, завдання або інші поняття, зв’язані гілками, що відходять від центрального терміну.
Український переклад  Mind map звучати може по-різному — «карти розуму», «карти пам’яті», «інтелект-карти».

Ментальні карти — це зручний інструмент для відображення процесу мислення і структуризації інформації у візуальній формі.

• МК можна використовувати, щоб «застенографувати» ті думки і ідеї, які проносяться в голові, коли ви роздумуєте над яким-небудь завданням.
• МК дозволяють так оформити інформацію, так щоб мозок легко її сприйняв, бо інформація записана на «мові мозку».
• Вони дають змогу:

1. Замість лінійного запису використовувати радіальну. Це означає, що головна тема, на якій буде сфокусовано нашу увагу, поміщається в центрі листка (фокусі уваги).
2.  Записувати не все підряд, а тільки основне. Вибирати найбільш характерні, яскраві, ключові слова, такі, що гарно запам’ятовуються.
3. Ключові слова поміщаються на різноколірних гілках, що розходяться від центральної теми. Зв’язки (вітки) повинні бути швидше асоціативними, чим ієрархічними. Асоціації, як відомо,  сприяють запам’ятовуванню, можуть підкріплюватися символічними малюнками.

Класифікація та функції сучасних медіа

Ми живемо у світі медіа – систем масових комунікацій, що швидко поширюються, у світі "інформаційного вибуху" (за визначенням канадського соціолога М. Маклюена), основними характеристиками якого є хаотичність, безмежність і надмірність. У зв’язку з цим ускладнюються соціальні зв’язки і моделі постсучасної ідентичності, змушуючи ще раз звернутися до "розуміння медіа" (media understanding), його ролі в суспільстві, його передісторії.

В медіаосвіті під терміном «медіа» розуміються технічні пристрої, призначені для створення, запису, копіювання, тиражування, зберігання, розповсюдження, сприйняття інформації та обміну її між автором повідомлення і масовою аудиторією. При цьому медіа розглядається як комплексний засіб освоєння людиною навколишнього світу (в його соціальних, моральних, психологічних, художніх, інтелектуальних аспектах).

Існують різні підходи до класифікації медіа залежно від параметрів, покладених в основу класифікації. Традиційно засоби масової інформації та комунікації діляться за способом передачі інформації (друк, радіо, кіно, телебачення, відео, комп'ютерні мережі та ін.) І по каналу сприйняття(візуальні, аудіо, аудіовізуальні). Ці класифікації засновані насамперед на розходженні використовуваних в медіа кодів, знакових комплексів. 

Що таке медіадидактика

       

 Сучасні медіа — канали поширення інформації — поділені на кілька груп: візуальні (друковані видання), аудіальні (радіоканали), аудіовізуальні (телебачення), змішані (мережеві). Функції засобів масової інформації: інформаційна, впливу, коментарійно-оцінювальна, пізнавально-просвітницька та гедоністична (розважальна) (Й.Дзялошинський, 2011) орієнтують на конкретні прийоми і форми роботи з масово-комунікаційними джерелами дозволяють і завдяки цьому досягають водночас навчально-методичних та пізнавально-виховних результатів.